Онлайн-консультація "Допоможіть дитині висловити емоції"

 

Як стверджують учені, у мові ескімосів та інших північних народів є як мінімум 50 слів на позначення різних відтінків снігу. Діти-ескімоси чують ці слова в мові дорослих і поступово починають бачити зв'язок між словами та явищами навколишнього світу. Подібним чином, коли батьки говорять про емоції, діти вчаться розпізнавати їх у собі та в інших людях. Розуміння та прийняття своїх емоцій - перший крок до того, щоб навчитися управляти ними.

Людина може відчувати велику кількість емоцій. Психологи зображають усю їх різноманітність у вигляді так званого «колеса емоцій».

Відповідно до цієї схеми, усі почуття людини зводяться до чотирьох основних:

• Щастя, з яким пов'язані любов, радість, умиротворення. Це наш природний стан, коли ми займаємося чимось.
• Страх - наша реакція на різні загрози. З ним пов'язані почуття жаху й занепокоєння (страх перед примарною загрозою), безсилля й безпорадності. У тварин почуття страху може переходити в злість - це свого роду захисна реакція.
• Смуток є реакцією на втрату й розчарування. З ним пов'язані почуття горя, пригніченості й самотності. Багато людей захищаються від почуття смутку, висловлюючи при цьому злість.
• Злість - реакція на зовнішню або внутрішню загрозу. З нею пов'язані роздратування, фрустрація й лють. Коли людина не помічає почуття злості, вона може спрямовуватися всередину, переходячи в депресію або нечутливість.
  
  
  

Як навчити дитину розуміти свої емоції? Просто спостерігайте за її почуттями й почуттями інших людей, пояснюйте їх дитині без осуду. Так дитина навчиться розпізнавати свої емоції та емоції тих, хто її оточує.є

Протягом дня шукайте можливості приватної розмови з дитиною про емоції, визнайте її почуття:

• «Ти виглядаєш засмученою»;
• «Ти не можеш усидіти на місці! Напевно, ти схвильована!»;
• «Я розумію: ти почуваєшся безпечніше, коли знаєш, що буде відбуватися. Я теж»;
• «Я чую тебе! Тобі не подобається шпинат, і ти не хочеш його їсти».

Коли ви говорите з дитиною про емоції, постарайтеся утриматися від зауважень. Замість цього ставте запитання, щоб шляхом роздумів навчити її розуміти свої емоції. Наприклад, ви можете ставити такі запитання:

• «Якщо ти розлютився на свого друга, що ти можеш зробити?»
• «Якщо ти гніваєшся на мене, що ти можеш зробити?»
• «Якщо ти розлютився через те, що твоя іграшка зламалася, що ти можеш зробити?»
• «Коли ти приймаєш більш правильні рішення: коли гніваєшся чи коли спокійний?»
• «Що допомагає тобі заспокоїтися, коли ти розгніваний?»
  
  
  

Коли ви з дитиною бачите, як плаче інша дитина, поставте їй запитання:

• «Цей хлопчик виглядає нещасним. Як ти думаєш, чому він засмучений?»
• «Як ти думаєш, що він хоче?»
• «Як ти думаєш, ми можемо йому чимось допомогти?»
• Такі питання вчать дитину співчуття. Наприклад, коли батьки вголос при дитині розмірковують про те, що відчуває чи що хоче її молодший брат, дитина розвиває співчуття до брата, і взаємини між ними стають ближчими. Коли батьки читають маленькій дитині книги й розмовляють з нею про те, що відчувають інші діти, вона стає більш дружелюбною й менш агресивною у ставленні до своїх однолітків.Коли батьки визнають, що емоції - це важлива частина повноцінного життя, і позитивно говорять про емоції, діти вчаться розпізнавати й висловлювати їх. Це стає першим кроком на шляху до того, щоб навчитися керувати своїми почуттями.