Онлайн-консультація "Реакції в стресі"

Незламні та втомлені:усе,що треба знати про реакції на стрес

У чому проблема?

Повітряні тривоги, обстріли, відключення світла, невпевненість у завтрашньому дні, розлука з близькими, фінансова нестабільність, страх втратити близьких, залишитися без майна — все це та інші наслідки війни суттєво відбиваються на стані здоров'я українців. Постійна напруга вивела на перший план психологічні негаразди, адже стрес, спричинений війною, посилюється з кожним днем.

За даними досліджень, проведених у минулі два роки з ініціативи різних груп впливу (Фондом Олени Зеленської, фармакологічною компанією "Дарниця", МОЗ України та ін.), серед негативних станів, які зазнавала найбільша частка опитаних, були тривожність і напруга — 50%, поганий настрій — 45%, погіршення сну — 41%, роздратування та злість — 38%. Панічні атаки зазнавали 90%  опитаних, неможливість контролювати власні емоції — 80%, фізичну та емоційну — 70%.

"Окрім втоми — нічого не відчуваю", — нерідко можна почути від родичів, друзів, знайомих.

Водночас за нову норму стає така собі "незламність". Так, наприклад, у березні українців вразила дівчина-бариста Марія, світлини якої розійшлися інтернетом після ракетного обстрілу Києва. Пам'ятаєте цю історію? Бариста у кавʼярні, де повилітало скло, "з усмішкою сказала «нас не зламати», і продовжила варити каву".

Про дівчину Марію написали всі українські ЗМІ. Ми захоплюємося незламністю і дистанціюємося від слабкості. Проте варто памʼятати, що обидва вищеописані стани є реакцією на стрес.

Яке рішення?

"Сьогодні все, що відбувається з нами, є нормальними реакціями. Природними. У кожної людини свої реакції на стрес і післястресові стани. Але треба знати та розуміти, як поводитися в тому чи іншому стані, — говорять психологи

Фахівці вважають, що героїзація одних станів і демонізація інших — зокрема і проблема українських ЗМІ. Натомість слід нормалізувати будь-які стани та реакції людей на стресові події: людина поводить себе так чи інакше, не тому, що вона слабка чи сильна, хороша чи погана, а тому, що її психіка саме так реагує на той чи інший подразник.

Якими бувають реакції на стрес, як їх розуміти та не картати себе за те, що вони можуть бути далекими від "геройських".

Як це працює?

Будь- яка реакція на стрес-правильна

Сьогодні ми можемо бути вкрай "втомленими від війни", але все ж таки знаходити в себе сили й рухатися вперед. А можемо — реагувати на обстріли спокійно, навіть шуткувати про це, а через тиждень "схопити" панічну атаку через якусь дрібницю, наприклад, коли вдома просто закінчився цукор.

Стрес — це неспецифічна реакція організму людини у відповідь на сильну несподівану дію зовнішнього подразника. Вона мобілізує ресурси та запускає захисні механізми організму, активізує протидію небезпечним і загрозливим впливам ззовні та адаптацію до нової реальності.

Під час стресу відбуваються значні психофізіологічні та біохімічні зміни в організмі, виділяються такі гормони:

• адреналін — основний гормон стресу, що комплексно впливає на організм, мобілізуючи увагу та пам'ять; його рівень підвищується в ситуаціях, коли людина відчуває страх, біль, лють, гнів;
• норадреналін — збільшує рухову та впливає на мозкову активність, гостроту сенсорного сприйняття; важливою функцією цього гормону є здатність притупляти біль;
• кортизол — активізує роботу мозку, в стресових умовах сприяє знаходженню виходу з критичної ситуації, допомагає організму продукувати більшу кількість енергії.

• Гормони стресу викликають прискорене серцебиття та дихання, підвищення артеріального тиску, напруження м'язів, розширення зіниць та підвищення потовиділення — це рефлекторна реакція організму на загрозу.

  "Під час стресу людина діє на інстинктивному рівні. У момент переживання стресової ситуації людина ніби повертається в попередні етапи еволюції, де і були закладені первинні реакції живих організмів на стрес: тремтіти, кричати, бігти, завмирати. Немає правильної чи неправильної реакції на стрес. Натомість є та реакція на стресову ситуацію, яка в цей момент, у конкретних обставинах, пробилася у людини назовні та проявилася в її емоційних реакціях, діях, словах, думках. Стрес підвищує ірраціональні страхи, які блокують здатність мозку до холодного та раціонального ухвалення рішень. Вмикаються давніші, з погляду еволюції, частини мозку, які допомагають приймати швидкі рішення, однак вони не завжди є логічними та обґрунтованими"-говорять психологи.

  З огляду на оцінку небезпеки та фізичного стану організму, мозок може віддати команди:

  • "бий" — готовність до нападу; 
  • "біжи" — скеровування усіх ресурсів на втечу від небезпеки; 
  • "замри" — злиття з довкіллям, бажання заховатися.

  Реакції "бий" та "біжи" — це реакції гіперзбудження. Для них характерні такі ознаки: напруга, тремтіння, підвищена пітливість, гостре почуття небезпеки, гнів та лють, імпульсивність; безладні, нав'язливі, циклічні думки. 

  Реакція "замри" є реакцією гіпозбудження. Характерними ознаками цієї реакції є: почуття емоційного оніміння, відстороненість та замкненість, пасивність, нездатність захистити себе, зниження когнітивних функцій, скорочення фізичної активності.

  У кожному з цих станів префронтальна кора головного мозку, яку ще називають "виконавчою" частиною (вона відповідальна за логіку, силу волі, креативність, розв'язання проблем та постановку цілей) відключається, що впливає на здатність чітко мислити, аналізувати ситуацію, приймати рішення.

• Загалом науковці виділяють три стадії стресу:

  1. тривога — біологічний сенс цієї стадії полягає у максимальній мобілізації адаптаційних можливостей організму, швидкому переходу в стан напруженої готовності — боротися або бігти від небезпеки;
  2. резистентність — стадія пристосування до умов, що змінюються; активність фізіологічних процесів знижується, а всі ресурси використовуються економніше — організм готовий до тривалої боротьби за життя, його стійкості до різних негативних впливів значно підвищується; 
  3. виснаження — настає у випадку, коли стресові фактори не зникають та мають тривалий характер впливу. На цій стадії загальна опірність організму та його здатність до адаптації у несприятливих умовах значно знижується. Важливо намагатися не допускати переходу до стадії виснаження, відстежувати стан свого організму та зміни, що з ним відбуваються під дією стресу, вчасно відновлювати фізичні та емоційні ресурси. В іншому випадку тривалий вплив стресогенних факторів може призвести до серйозних порушень функціонування організму як на соматичному, так і на психічному рівні.
  4. В умовах сьогодення важливо дбати про ментальне здоров'я, про свій стан, розуміти, які можуть бути реакції на стрес, знати, що це все є нормальним процесом.