Психоемоційний стан підлітків

  

Коли ви були маленькими, світ для вас був різноколірним, а тепер став чорно-білим. Ви прагнете самостійності та контролю над своїм життям, але батьки не завжди готові відпускати дітей у світ дорослого життя. Це може спричиняти певні проблеми. 

Як діяти у випадку змін настрою у різні періоду підліткового віку? Дізнайтеся нижче.

13-14 років

Цьому періоду властиві стрімкі фізичні, емоційні та гормональні зміни. Закладаються основи емоційного життя для майбутнього. Емоційний стан може коливатися від нестримних веселощів до смутку й навпаки. Емоційні реакції – бурхливі та часом некеровані. Особливо, коли справа стосується спілкування з дорослими. Крім того, емоційна сфера підлітка дуже вразлива, що може впливати на емоційний добробут. Одними з ознак того, що з ним щось не так, є агресія, підвищена тривожність, пасивні стани, нейротизм тощо.

Що допоможе негайно? Візьміть до уваги на досвід інших, які пережили подібну ситуацію й впоралися з нею.

Що можна зробити пізніше:

• подбайте про сон. Брак сну, а це менш як сім годин, впливає на емоційні центри мозку та підвищує ймовірність емоційних зривів;
• спробуйте інші способи реагувати на ситуації, які турбують; 
• розвивайте емпатію – вміння ставитися до людей з гідністю та повагою;
• навчайтеся бути послідовним.

• 15-16 років

  Підвищений рівень сором’язливості, експресивності, тривожності, саморегуляції і знижений рівень агресії можуть бути супутниками цього періоду життя. 

  
  

  У підлітків наявні або чергуються дві фази, які супроводжують емоційну трансформацію, – негативна та позитивна. Негативній фазі властиві підвищена чутливість, дратівливість, неспокій, фізичне або душевне нездужання. 

  
  

  Так, можуть траплятися напади агресії, насміхання, вихваляння, гніву в поведінці. Негативна фаза поступово змінюється позитивною, яка починається з того, що підліток знаходить нові джерела радості, які дотепер не сприймав (наприклад, увага до мистецтва, науки, літератури тощо).

  
  

  Що можна зробити негайно?

  1. Спробуйте конструктивний виплеск накопичених негативних емоцій: арт-терапію, тілесні практики, дихальні вправи, прогулянки на свіжому повітрі.
  2. Шукайте позитив.

  Що можна зробити пізніше?

  1. Переорієнтація мови. Використання певних слів перешкоджає встановленню внутрішньої рівноваги. Ці слова треба вилучити зі своїх думок та словника. Як це зробити? Щоразу, коли ви вживаєте одне з цих слів, уявить його написаним на дошці, а потім витріть його.
  2. Практикуйте вправу «Позитивне мислення».озитивне мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення й діяти, згідно з обставинами. Вчимося мислити позитивно! 

      

     Завжди думайте про позитивний розвиток очікуваних подій. Будь-яку суперечність потрібно якнайшвидше усувати й не допускати конфлікти та непорозуміння. Замінити негативні думки на позитивні. Перетворіть фразу «Я повинен» на «Я хочу». Промовляючи її, відчувайте внутрішню свободу. Скажіть собі «Я хочу» замість «треба, мушу, повинен». 

      

     Нижче – приклади негативних думок й способи перетворення їх на позитивні:

      

     • у мене нічого не вийде – я зроблю все можливе, а як не вийде, я це переживу;
     • усе пропало – це не кінець світу, все можна виправити;
     • я дурень, я помилився – я – успішна людина;
     • я повинен бути першим – мені б хотілось стати першим;
     • вони мусять це зробити – сподіваюсь, вони це зроблять;
     • це безнадійно – ще не все втрачено;
     • не варто починати – треба хоч спробувати;
     • я не зможу – я ніколи не переймаюся через дрібниці;
     • усе втрачено – варто спробувати ще раз;
     • я не вмію – я навчусь;
     • я потрапив у складну ситуацію – я завжди знайду вихід.

       17-18 років

       Підвищений рівень реактивної тривожності є характерною рисою цього віку. Наявна низка суперечностей: надлишкова самовпевненість може змінюватися зневірою в собі, надмірна активність може призводити до виснаження та апатії, жага до комунікації чергується із закритістю, допитливість та зацікавленість – з байдужістю, егоїстичні наміри переходять в альтруїстичні тощо.

       
       

       Що можна зробити негайно?

       1. Використовуйте прогресивну м’язову релаксацію за Джейкобсоном.
       2. Спробуйте тілесно орієнтовану терапію. 

       Що можна зробити пізніше?

       
       

       • спробуйте спорт;
       • знайдіть своє хобі;
       • використовуйте кіно- або фототерапію.

       
       

       Дослідження емоційних переживань підлітків показали, що з батьками підлітки найчастіше відчувають образу, злість, провину; з учителями – злість, лють, страх; з однолітками – гнів, обурення, досаду; з приводу тварин, братів і сестер, бабусь і знайомих дорослих – жалість. У зв’язку з останнім почуттям жодного разу не був названий жоден вчитель і лише один раз – батько…

       Часто підліткам не вдається самостійно подолати кризові ситуації, що виникають в їхньому житті й навчальній діяльності, тому не соромтесь звертатися до психологів за допомогою та підтримкою.